Опис досвіду роботи

Самореалізація і розвиток творчої особистості учня початкової школи на уроках математики шляхом обчислювальних навичок

вчитель початкових класів

Семенівської ЗШ І-ІІІ ст.

Чертюк Наталія Анатоліївна

В умовах зростання потоку інформації успішними можуть стати люди, які володіють широким кругозором та вміють самостійно приймати раціональні рішення. Автори сучасних досліджень зазначають, що питання формування обчислювальних навичок відійшло на другий план у зв’язку з розвитком обчислювальної техніки і широкого використання її у всіх сферах життя, зокрема і в освіті. Разом з тим навчитися швидко і правильно виконувати письмові обчислення дуже важливо для молодших школярів як для продовження роботи з числами, так і в плані практичної значущості цих навичок для подальшого навчання в школі.

      Математичні знання, набуті в початкових класах, потрібні в повсякденному житті, під час вивчення інших дисциплін. Молодші школярі отримують початкові уявлення про ті принципи й закони, що є основою для математичних чинників, котрі вивчаються. Це насамперед стосується десяткової системи числення та властивостей, арифметичних дій. Істотним на початковому етапі є оволодіння обчислювальними уміннями і навичками. Проблема формування міцних обчислювальних умінь і навичок в початковій школі є досить поширеним і складним для оволодіння явищем, оскільки більшості учнів дуже складно оволодіти міцними обчислювальними навичками та уміннями на такому рівні, щоб стати надбанням  на все життя.   

    Розпочала роботу з проблему у 2014 році з аналізу стану навчально-виховного процесу.

     З метою визначення рівня сформованості обчислювальних умінь та навичок учнів мого  класу у 2015 – 2016 навчальному році було проведено дослідження (зрізи, які   проводилися протягом навчального року тричі: стартовий, проміжний, підсумковий).

    Аналіз рівня сформованості обчислювальних умінь та навичок показав, що проблема формування міцних обчислювальних навиків та вмінь в моєму  класі є досить поширеним і складним для оволодіння явищем. І саме якісне засвоєння цим матеріалом кардинально змінює відношення дитини до математики та її складових. Актуальність даної теми  пов′язана із впровадженням у навчально-виховний процес нетрадиційних форм опанування арифметичними діями, якими людина постійно користується у своєму життєвому середовищі.

Мною було вивчено літературу з проблемної теми:

• Абдулаєва Н.П. Формування творчої особистості учня у процесі позакласної роботи з математики / Н.П.Абдулаєва // Обдарована дитина. – 2010. – № 2. – С. 18-21.
• Аніконова М. Активізація творчої діяльності учнів на уроках математики / Маргарита Аніконова // Математика. – 2009. – № 23 (червень). – С.1-6.
• Бабіна І.В. Майстерня як одна з форм організації творчої діяльності учнів початкових класів на уроках математики / І.В.Бабіна // Початкове навчання та виховання. – 2005. – № 2. – С. 2-4.
• Балдіна Л.М. Розвиток творчої компетентності учнів на уроках математики / Л.М.Балдіна // Математика в школах України. – 2006. – № 29. – С. 14-16.
• Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – № 18 (594). – 45 с
• Скворцова С. Методика формування у молодших школярів поняття про арифметичні дії додавання та віднімання / С. Скворцова // Початкова школа. – 2011. – № 3. – С.15– 18.
• Скворцова С. О. Методика навчання математики в першому класі : метод. посіб. для вчителів перших класів та студентів за спеціальністю 6.010100 “Початкове навчання”, освітньо кваліфікаційного рівня “бакалавр” / С. О. Скворцова. – Одеса : Фенікс, 2011. – 240 с.
• Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. (Метод проектів, комп’ютерні технології, розвивальне навчання).//Х.: Основа, 2007, 176с.
• Філер З. Формуємо алгоритмічність мислення молодших школярів на уроках математики / З. Філер, Т. Фадєєва // Початкова школа. – 2008. – № 2. – С.52– 56.

У Програмі з математики для 1 – 4 класів зазначено: «Найважливішим завданням навчання математики в початковій школі є формування в учнів усвідомлених і міцних обчислювальних навичок – основи обчислювальної компетентності».   

        Обчислювальні навички – це високий ступінь оволодіння обчислювальними прийомами.  Сформувати в учнів обчислювальні навички означає: для знаходження числового значення будь-якого виразу знати, які операції і в якій послідовності їх швидко виконати, тобто для кожного окремого випадку визначати порядок виконання дій для одержання правильного результату в достатньо швидкому темпі.

Міцні навички усних обчислень допомагають учням глибоко усвідомити закони і властивості дій і творчо користуватися ними в процесі обчислень, вибираючи найефективніші прийоми їх виконання; це має важливе значення для загального математичного розвитку учнів. Усні обчислення активізують їх мислення, виховують увагу, зосередженість, сприяють розвитку кмітливості.

Проблема формування в учнів обчислювальних навичок знайшла відображення у працях психологів, методистів та вчителів Е. Дубинчук, О.Столяра, Н. Стефанової, М. Бантової, М. Моро, Н. Істоміної, С. Царьової та ін. Питанню навчання дітей основним прийомам розумової діяльності присвячені праці М. Акимової, В. Козлової, С. Бондаренко, Е. Заїки та ін. Формування обислювальних навичок неможливе без заучування та запам’ятовування табличних випадків арифметичних дій. Питанню про умови запам’ятовування їх присвячені праці Б. Ананьєва, Л. Занкова, Ф. Іполітова, В. Крутецького, А. Липкіної, Г. Люблінської, А. Петровського, А. Розова, А. Смирнова та ін. Вчені переконливо доводять, що для ефективного заучування матеріалу необхідне його розуміння, а основним прийомом запам’ятовування є багаторазове прочитування матеріалу.

У Державному стандарті початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р., який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів, зокрема, визначаються такі поняття, як ключова компетентність та ключова компетенція. Загалом, метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі. Для досягнення мети як один з пунктів передбачається формування вміння виконувати дії за алгоритмом та застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях.

Провідною ідеєю досвіду є створення умов для активізації пізнавальної діяльності творчої особистості на уроках математики, для самореалізації її можливостей, бажань, прагнень.

Кожен вчитель по-своєму реалізує  розвиток творчих здібностей своїх учнів. Я велику увагу звертаю на учнів, у яких слабий інтелект і самооцінка. Розвиток самостійності і нестандартності думок, знайомство з основними мислительними операціями, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям все життя, полегшувати їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися у людському суспільстві.        

Особливої актуальності на сучасному етапі розбудови нашої держави набувають проблеми формування творчої особистості. Одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня. Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.

Тому очікую на наступні результати:

• Підвищення рівня власної професійної компетентності
• Підвищення якості проведення уроків.
• Постійне підвищення якості та рівня знань учнів;
• Розвиток активності та творчих здібностей учнів.

Після діагностики та теоретичного обґрунтування науково-методичної проблеми мною було складено програму роботи-індивідуальний план роботи на 2014-2018 н.р.

Формування обчислювальних навичок та вмінь – цілеспрямований процес оволодіння арифметичними діями над числами в ході ефективної взаємодії вчителя та учнів. І саме, в початкових класах вчитель повинен сформувати міцні навички та вміння безпомилково виконувати арифметичні дії та розуміти їх зміст, володіти поняттями, що пов'язують компоненти арифметичних дій та операції над ними.

Опираючись на дослідження П. Гальперіна, С. Скворцова описує послідовність у розвитку молодшого школяра навчання лічбі, виділяючи п’ять кроків:

1) навчання перерахування і додавання реальних предметів;

2) навчання ототожнювання дії із зображеннями (лічба намальованих фігур);

3) учень може дати правильну відповідь не перераховуючи кожний предмет, а здійснюючи аналогічну дію в плані сприйняття, лише переводячи погляд, але, як і раніше, супроводжуючи рахунок гучним промовлянням;

4) дія промовляється пошепки;

5) дія остаточно переходить у розумовий план, а дитина стає здібною до усної лічби.

Успішне навчання молодших школярів обчислюванням залежить від того, як вчитель організовує роботу. Тому потрібні такі методичні прийоми, які б відповідали розвивальним цілям навчання і допомагали виховувати в учнів «зіркість ока», вміння помічати в даних числових комбінаціях спрощені цікаві прийоми обчислення. Завдання педагога – створити на уроці такі навчальні ситуації, які б передбачали виникнення в учнів інтелектуальних умінь та первинне ознайомлення з елементами мислення.

Для цього важливо розвивати математичну зіркість, кмітливість. Міцність й автоматизм потрібних навичок досягається в процесі тривалих виправлень. Та, оскільки однотипні завдання втомлюють дітей, їх треба урізноманітнювати, виконувати різні види робіт.

Пропоную вашій увазі вправи:

• У яких використовується: теоретичний матеріал (Додаток 1)
• Вправи спрямовані на вдосконалення операційного складу знань (Додаток 2)                        

• Пріоритетним у моїй роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення і математичного мовлення. Я намагаюся їх використовувати комплексно. (Додаток 3)
• Корисні для розвитку мовлення і мислення різноманітні математичні диктанти, які я часто практикую на уроках. (Додаток 4)
• Однак треба не лише навчити додавати, віднімати, множити та ділити, а й виконувати ці дії раціонально, осмислено. Для цього важливо розвивати математичну зіркість, кмітливість. Міцність й автоматизм потрібних навичок досягається в процесі тривалих вправлянь. Роблю це по-різному через використання дидактичних ігор. (Додаток 5)
• Практикую на уроках математичні вирази. (Додаток 6)
• Школярі залюбки заучують віршовані лічилки, розв’язують римовані задачі. Тому я практикую пізнавальні вправи і завдання. (Додаток 7)
• Широко практикую на уроках відгадування загадок, тому що віршовані задачки – сприяють розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів. (Додаток 8)
• Математичні ребуси (Додаток 9)
• Логічні завдання з навантаженням (Додаток 10)
• Цікаві квадрати (магічні квадрати).(Додаток 11)
• Також пропоную дітям для активізації навичок усних обчислень «математичні лабіринти» (Додаток 12)
• Вправи на визначення закономірностей (Додаток 13)

• Вправи на відновлення математичних знаків. (Додаток 14)
• Робота з математичними малюнками. (Додаток 15)              

На сучасному етапі розвитку початкової математичної освіти необхідно вибрати такі способи організації обчислювальної діяльності молодших школярів, які сприятимуть не тільки формуванню міцних усвідомлених обчислювальних вмінь і навичок, але й усесторонньому розвитку особистості учня. При виборі способів організації обчислювальної діяльності пріоритетними повинні бути знання з пізнавальною мотивацією, орієнтуванням на розвивальний характер роботи, урахуванням індивідуальних особливостей дитини та особистий життєвий досвід.

Пріоритетним у моїй роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення і математичного мовлення. Я намагаюся їх використовувати комплексно. Однак треба не лише навчити додавати, віднімати, множити та ділити, а й виконувати ці дії раціонально, осмислено.

Майже на кожному уроці використовую картки з індивідуальним завданням. Ці картки враховують індивідуальні особливості учня (для сильніших і слабших), тобто відбувається диференціація.

Діяльність учнів носить пошуковий, творчий характер, бо для виконання такого завдання необхідно не тільки уміння розв’язувати рівняння, а й розуміти взаємозв’язок між компонентами і результатами дій, тобто використовувати певні знання для вирішення поставленого завдання.

Однією з форм організації навчання в школі є домашні завдання. Вони мають контролююче, навчаюче і виховне значення. Працюючи вдома, учні не тільки закріплюють одержані на уроці знання, удосконалюють уміння і навички, але й набувають навички самостійної роботи, виховують у собі організованість, працьовитість, охайність, відповідальність. Ефективність домашнього завдання залежить від того, як учитель організує і направляє діяльність учнів. Часто учням початкових класів допомагають виконувати домашні завдання батьки, тому обчислення виконуються в чернетці, а в зошит записуються чисто і охайно виконані завдання. При перевірці учень не може пояснити хід розв’язування задачі, вибір дії, або ж самостійно  розв’язати аналогічну задачу. Тому я пропоную учням пояснити вибір дії, скласти вираз до задачі, скласти подібну задачу та інше.

На власному досвіді я переконалася, що активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають учня до виявлення активності. Такі завдання розвивають самостійність, мислення школярів, оптимізують діяльність. Розвиток самостійності і нестандартності думок, знайомство з основними мислительними операціями, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям все життя, полегшувати їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися у людському суспільстві.     

Висновки

         Отже, якщо учнів скерувати в цікаве та захоплююче русло оволодіння обчислювальними навиками, розв’язується одночасно багато проблем, пов’язаних  із цим процесом, а саме:

- діти усвідомлять математичні поняття, зрозуміють зв’язок між арифметичними діями, між їхніми компонентами;

-  в ході різноманітних форм роботи зрозуміють внутрішній взаємозв’язок між цифрами, що становлять результат від добутку двох чисел, від ділення чисел, тощо;  

-  на основі яскравих унаочнень діти самі побачать “легкі” способи

одержати результат певної арифметичної операції;

- учні навчаться самостійно логічно мислити, без застосування підказок, допомоги інших.

Наприкінці я хочу зазначити, що творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.